Пам'ятаємо, славимо, вшановуємо!

Щороку 8 вересня біля меморіального комплексу в центрі села  збираються діти та дорослі щоб ушанувати   пам’ять про тих людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу: чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старим – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через  пекло Другої світової війни.
  Наша багатостраждальна українська земля  часто потрапляла в  центр військових дій.  І Друга світова війна, що почала свій кривавий шлях у далекому 1939 році, не була виключенням.  По  українській  землі пройшовся чобіт солдата  під час окупації і визволення. Вона сповна відчула на собі окупаційне ярмо. 
Самовідданість і жертовність солдата, що стоїть на захисті рідної землі не оціненна і всесильна і тому  вже в кінці 1942 року  в ході Другої світової війни почався період переможних боїв. 
    І вже в грудні 1942 року було визволене перше українське село Півнівка,  що на Луганщині. 
    За вказівкою головнокомандуючого наступальні бої були зосередженнні для визволення Лівобережжя України.  Щоб чергову річницю Жовтневої революції відзначити взяттям Києва і його оборонного «східного валу».

8 вересня 1943 року, принесло довгоочікувану перемогу і селу  Капустинці на Сумщині. Це був один з запеклих етапів боротьби в нашій місцевості. Тому  на стеллі братської могили викарбувано багато  імен визволителів села. А ще більше імен наших земляків, тих, хто пішов на фронти,  покинувши  батьків дружин, дітей  і знайшов вічний спочинок на чужині. 
 Сьогодні не припиняються  військові дії на сході України. Там йде боротьба із загарбником, що посягнув на цінності держави: її кордони, незалежність, мирне життя людей.  Там  так само наші земляки українці боронять  рідну землю від зазіхань тих, кому  не є цінністю людська гідність, свобода, і життя, тих хто хоче володіти світом за будь яку ціну. 
Вічна пам'ять полеглим. Миру, спокою і процвітання живим.